- трудний
- —————————————————————————————трудни́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
трудний — а/, е/. 1) Який вимагає багато праці, великих зусиль, напруження для виконання, здійснення, подолання, опанування, втілення й т. ін.; важкий (у 4 знач.). || Якого важко заробити, який добувається тяжкою працею; нелегкий. || Утомливий, виснажливий … Український тлумачний словник
трудний — на, не, Рс. Який вимагає багато праці, пов язаний з великим фізичним чи розумовим апруженням … Словник лемківскої говірки
нужный — трудний, тяжкий, сумний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
трудненький — а, е. 1) Пестл. до трудний 1). 2) Досить трудний, труднуватий … Український тлумачний словник
багатотрудний — а, е. Надзвичайно трудний. || Який вимагає багато труда та зусиль для здійснення, виконання. || Сповнений злигоднів та нестатків. Многотрудне життя … Український тлумачний словник
клопітливий — а, е. 1) Який постійно клопочеться, проявляє турботу, схильний до клопотання. 2) Пов язаний з клопотами, турботами. || Трудний, скрутний. 3) Наповнений неспокоєм, тривогою, турботами, різними справами тощо (про час або те, що триває в часі) … Український тлумачний словник
трудність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до трудний 1), 2). 2) Перешкода, яку важко подолати; утруднення, складність … Український тлумачний словник
трудніший — а, е. Вищ. ст. до трудний … Український тлумачний словник
трудно — 1) Присл. до трудний 1), 2). || Зазнаючи труднощів, страждань, мук. || Долаючи матеріальні труднощі, нестатки й т. ін. || Затамовуючи в собі якісь почуття; стримано. || Нерівно, з перебоями (про биття серця). 2) у знач. присудк. сл., перев. кому … Український тлумачний словник
труднуватий — а, е. Трохи трудний (у 1, 2 знач.) … Український тлумачний словник